Ісландський мох (цетрарія): що це і як його заварювати
Чому ісландський мох — не мох, а лишайник, що в ньому міститься, як заварювати настій і відвар і кому з ним треба бути обережним.

Зміст статті
Ісландський мох — давній народний засіб на холодний сезон: з нього заварюють гіркуватий чай, варять густий відвар і роблять сиропи. Розповідаємо, що це насправді за рослина (спойлер: зовсім не мох), що в ній міститься, як її заварюють і кому варто бути обережним.
Що таке ісландський мох
Попри назву, ісландський мох — не мох, а лишайник. Його наукова назва — цетрарія ісландська (Cetraria islandica). Лишайник — це симбіоз гриба й водоростей: гриб утворює «тіло», а водорості всередині забезпечують фотосинтез.
- Цетрарія утворює кущики заввишки до 10–15 см із плоских розгалужених лопатей — зверху зеленувато-коричневих, знизу світлих, з дрібними білими «віконцями» для надходження повітря.
- Росте дуже повільно — лише на 1–2 мм на рік.
- Трапляється в соснових лісах, на болотах, у тундрі й високогір’ї, зокрема в Карпатах.
- Не має коренів і росте лише там, де чисте повітря, тому лишайники вважають індикатором екології.
Цікаво, що в минулому в неврожайні роки цетрарію додавали в борошно для хліба, а в деяких країнах і досі використовують для желе та киселів.
Що міститься в ісландському моху
- Полісахариди — до 70–80% маси, передусім ліхенін та ізоліхенін. У гарячій воді вони утворюють слиз, тому відвар стає густим, майже желеподібним.
- Лишайникові кислоти (протоліхестеринова, фумарпротоцетрарова та інші) — 3–5%. Саме вони дають гіркий смак; у лабораторних дослідженнях деякі з них виявляли антимікробні властивості.
- Невелика кількість білків, жирів, мінеральних речовин і пігментів.

Для чого використовують ісландський мох
У Європі ісландський мох має офіційний статус традиційного рослинного засобу: Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) визнає його використання як обволікального засобу при подразненні в роті й горлі та сухому кашлі — на підставі багаторічного досвіду застосування. Пояснення просте: слиз утворює на слизовій захисну плівку й пом’якшує її.
Гірчинки здавна використовували й для апетиту — гіркий смак стимулює виділення травних соків. А відвар, зварений на молоці, у народній традиції давали як поживний напій тим, хто відновлюється після хвороби.
Варто пам’ятати: «традиційне застосування» означає досвід використання, а не доведену клінічними дослідженнями ефективність. Якщо кашель триває довше двох-трьох тижнів, з’явилися висока температура, задишка чи біль у грудях — потрібен лікар, а не чай.
Відео: цетрарія ісландська під мікроскопом
Як влаштований цей лишайник, чим він відрізняється від мохів і що містить — у короткому випуску каналу «БіоГеоСвіт».
Як заварювати ісландський мох
За інструкцією до чаю «Ісландський мох» Рослина Карпат є два способи приготування:
- Настій. 2 чайні ложки сировини залити склянкою окропу, настояти 45 хвилин, процідити й довести об’єм кип’яченою водою до 200 мл.
- Відвар. 2 столові ложки сировини на 1 л води варити на повільному вогні, процідити й залишити під кришкою до повного охолодження. Правильно приготований відвар має слизову консистенцію; зберігати його можна в холодильнику до 2 днів.
Дорослим, за інформацією виробника, — по ⅓ склянки тричі на день у теплому вигляді за 15–20 хвилин до їжі. Перед вживанням настій варто збовтати. Смак гіркуватий — це нормально; за бажанням можна додати трохи меду, коли напій охолоне до теплого.
Ісландський мох входить і до складу сиропу «Цетрарія – солодка» (з екстрактом кореня солодки й малиновим ароматом) та фітокомплексу «Цетрарія Карпатська» у таблетках.
Кому варто бути обережним
- Вагітність і годування груддю — виробник зазначає це як застереження; даних про безпечність недостатньо.
- Діти — лише після консультації з педіатром.
- Сироп із солодкою. Корінь солодки при тривалому прийомі може підвищувати тиск і затримувати рідину. Людям з підвищеним тиском, хворобами серця чи нирок, а також тим, хто приймає сечогінні або серцеві препарати, — лише після консультації з лікарем. У сиропі є цукор — це важливо при діабеті.
- Прийом ліків. Слиз може сповільнювати всмоктування інших засобів, тому приймайте ліки окремо, з інтервалом щонайменше годину.
- Індивідуальна чутливість до компонентів.
І ще одне: не збирайте лишайник самостійно біля доріг і підприємств — лишайники накопичують важкі метали й інші забруднення з повітря. Купуйте сировину, яка пройшла контроль якості.

Що ще допомагає в холодний сезон
- Тепле пиття й зволожене повітря в приміщенні — вони пом’якшують подразнене горло.
- Сон і відпочинок.
- Миття рук і провітрювання.
- Вітамін D взимку, якщо його бракує, — детальніше у статті про дефіцит вітаміну D.
- Сезонні трав’яні чаї — про них у статті «Сезонні фіточаї».
Що пропонуємо ми
Ісландський мох 45 г та інші трав’яні збори — у розділі «Фіточаї», сироп «Цетрарія – солодка» — у розділі «Сиропи». Як правильно заварювати трави — у статті «Як заварювати фіточай правильно».
Поширені запитання
Ісландський мох — це мох?
Ні, це лишайник — симбіоз гриба й водоростей. Наукова назва — цетрарія ісландська (Cetraria islandica).
Як заварювати ісландський мох?
Для настою 2 чайні ложки сировини заливають склянкою окропу на 45 хвилин і проціджують. Для відвару 2 столові ложки варять у 1 л води на повільному вогні. Дорослим — по ⅓ склянки тричі на день за 15–20 хвилин до їжі.
Для чого п’ють ісландський мох?
Традиційно — як обволікальний напій, коли подразнене горло й турбує сухий кашель, а також для апетиту завдяки гіркому смаку. Це традиційне застосування, а не доведена ефективність.
Чому відвар ісландського моху густий?
Через полісахариди ліхенін та ізоліхенін: у гарячій воді вони утворюють слиз, тому правильно приготований відвар має желеподібну консистенцію.
Кому не можна ісландський мох?
Вагітним і жінкам, що годують груддю, людям з індивідуальною чутливістю. Дітям — лише після консультації з педіатром. Сироп із солодкою з обережністю — при підвищеному тиску, хворобах серця й нирок.
Зверніть увагу: інформація в статті має довідковий характер і не є медичною порадою. Дієтичні добавки й трав’яні чаї не є лікарськими засобами й не призначені для діагностики, лікування чи профілактики захворювань. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем.